На повестке дня

> «Стать, дурного себя за редкий кустарник выдав,
> Просто частью многообразия видов».

Головне питання – як то ти опинився тут?
Спека липнева у калюжах випалює бруд.
Хтось одружився, когось вже понесуть
На цвинтар, хтось заливає
Паливо у ліхтар,
Вже другий лицар – приїхав був.
А ти – ще тут, серед цих дерев.

Порядок денний стверджено
У приміському автобусі.
Відповідаємо запитові:
Чом ту єсьмо? За чим
Спостерігаємо уважно,
Не торкаючись жодних справ?
Не вступаючи до лав
Революціонерів?
Ґавою на гілці палимо,
Радимо іншим,
Собі то ж – зась,
Чомусь.
Їмо – без смаку,
Кохаємось – без кохання.

Підбиваючи підсумки засідання,
На під'їзді до міста,
Прошу панства повідомити,
Де видають
Час і натхнення:
Дуже доречно мені то є.